Люблю кататися на машині. Якщо видається така нагода, то заправляю свого залізного коника і вирушаю в путь. Краще, коли у якесь нове місце, де раніше не був. Наприклад, сюди – в Ічнянський національний природний парк.
Виходячи з назви, він має бути десь поряд з Ічнею – райцентром в Чернігівській області. Ну, ось і вона. Проїхавшись містечком туди-сюди, не вдалося виявити бодай щось, про що варто написати. Найцікавіша пам’ятка Ічні -напівзруйнована дзвіниця, що височіє над малоповерховою забудовою.
Але тут знаходиться також і адміністрація Ічнянського НПП, де ми розжилися невеличкою брошуркою з коротким описом парка і маршрутами. Ну що ж, спробуємо пройтися одним із них. Парк займає площу без малого в 10 тис гектарів, на його території знаходиться з десяток сіл і до найближчої екологічної стежки треба проїхатися.
Трішечки е доїжджаючи до села Хаєнки, але проминувши комплекс відпочинку «Зелена світлиця», звертаємо на грунтівку вліво. Ще пара хвилин – і ми на березі якогось ставка.
Це водосховище на річці Іченька. Тут є невелика альтанка для відпочинку подорожуючих і звідси починається екологічна стежка «В долині Іченьки» протяжністю 2,5 км.
Гуляємо. Фактично, це просто прогулянка на природі. Трошки вздовж річки, трошки по полю, трошки по лісу.
В лісі навіть є якийсь місток через річку, але річка вже на цей час встигла пересохнути.
На березі водосховища – купа старих шкір якихось плазунів. Надіюсь, не гадюк, а вужів. Але я в них не розуміюся.
Упс, а в кущах навіть знайшли трошки грибів.
Ну що ж… Тепер ми маємо якесь своє уявлення про Ічнянський НПП. Можливо, краще було би завітати сюди не самостійно, а з екскурсією – все ж таки, місцеві працівники могли би показати і розказати про місцеві цікавинки. Можливо, карще було б приїхати раніше, адже Ічнянський НПП славиться своїми весняними першоцвітами. Ну і нехай.
Але, як би там не було, відтепер Ічня для мене буде не тільки містечком, з якого одна тьотя по середах привозить на продаж у Бровари сметану, але і «столицею» Ічнянського природного парку.